Не секрет, що охорона природи у нашому житті має важливе значення, адже залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі очевиднішою. З розвитком науково-технічного прогресу значно змінилися умови життя людей. Залізобетон, синтетичні матеріали, пересування різними видами транспорту тощо. А думка про те скільки сміття накопичується щоденно породжує страх.
А що ж буде далі? Як зробити так, щоб не зважаючи на інтенсивну діяльність людини, природа відновлювала і примножувала свої багатства? Чи є такий шлях? Так, є! Це постійна увага до стану навколишнього середовища, глибоке знання законів природи і врахування їх у діяльності людини, раціональне використання природних багатств та турбота про їхнє відновлення.
Саме таке ставлення до природи та довкілля взагалі породило нагальна потребу в збереженні певних видів рослин та тварин, які знаходяться на межі зникнення. Це єдиний шанс зберегти життя на Землі. Головне — частіше нагадувати про це людству. І, можливо, воно… Ні! Не “можливо”. Воно таки має схаменутись та зупинитись!
СХАМЕНІТСЯ, ЛЮДИ! Пам’ятайте, що землю ви отримали не в спадок, а взяли у борг в майбутніх поколінь.
І не доведи Господи, щоб ми отримали такого “Листа з 22 століття”.
Людина – цар природи? Ні!
Людина – Бог? І знов помилка.
Вона лиш тінь у світі цім –
Забута невидимка.
І через тисячі століть
Про неї не зайде і мова,
Але погубить вона світ
Одним єдиним словом.
Ніхто не скаже: «Зупинись!»,
І не зупинить це безумство,
А я промовлю: «Подивись,
Що робиш ти – це самогубство!».
Ми знищуєм усе і всі
Руйнуєм без зупину,
Про біль, утрати на землі -
Замислись на хвилину.
Пишу з майбутнього листа –
Людина 22 століття.
Щоб страх і біль були лиш у казках.
Ваша майбутня невидимка…
Яніна Степчук, 7-Б клас
Текст: Людмила Сікора
Публікації
0 коментарів:
Дописати коментар