Зустріч з чемпіонами

 

Сьомого вересня у стіни нашої школи завітали справжні зірки пауерліфтингу – Тетяна Ахмамєтєва (заслужений майстер спорту України з пауерліфтингу, дворазова чемпіонка світу серед юніорів, триразова срібна призерка чемпіонату світу, учасниця VIII Всесвітніх Ігор) та Олена Козлова (заслужений майстер спорту України з пауерліфтингу, чемпіонка світу, чемпіонка Європи). 

Спортсмени прийшли у гості разом із Заїкіним Андрієм Володимировичем, кандидатом наук, доцентом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, заступником декана факультету фізичної культури, колишнім випускником нашої школи, який і відгукнувся на запрошення адміністрації ЗОШ №10 для проведення олімпійського уроку-зустрічі “І ти можеш стати чемпіоном”. 

Захід відбувся у актовій залі школи. На олімпійському уроці учасники згадали історію олімпійських ігор, у вікторині гості школи розіграли призи, вручили подяки та роздали інформаційні буклети про спортивні гуртки і секції нашого міста. Наприкінці уроку відбулась фото- та автограф-сесія.

Тетяна Ахмамєтєва є тренером нашої шестикласниці Каті Ткачук, яка у свої 11 років уже є чемпіонкою області та у своїй віковій категорії вже піднімає перший дорослий розряд. Тому після свята у прес-центрі газети «Шкільний вісник» відбулась окрема розмова із гостями школи та Катериною Ткачук.

«ШВ»: Тетяно, розкажіть, будь ласка, про спортивні успіхи Каті.

Тетяна Ахмамєтєва: У вашій школі навчається дівчинка, вихованка Кам’янець-Подільської районної дитячо-юнацької школи Ткачук Катерина. В свої 11 років дівчинка вже досягла дуже високих результатів у нашому виді спорту. Вона вже чемпіонка області і у своїй віковій категорії вона вже піднімає перший дорослий розряд. Це означає те, що ми пройшли з нею уже три юнацьких розряди. Це для нас вже в минулому. І зараз Катя уже може змагатися  з дорослими спортсменами. Ще до 14 років Катя не може виходити на всеукраїнську змагальну арену, оскільки є такі  правила у нашому виді спорту. Якщо Катя надалі займатиметься пауреліфтингом, то я вам обіцяю, що це буде чемпіонка України з перших же змагань, а надалі - майстер спорту міжнародного класу та заслужений майстер спорту. Катя – чемпіонка світу, як мінімум.

«ШВ» - Катю, як тобі перспектива? Зробиш усе можливе для досягнення таких успіхів?

Катя: Так. Обіцяю! – скромно відповіла шестикласниця.

Тетяна Ахмамєтєва: Насправді дуже важко стимулювати дитину коли немає де показати свій результат. Заняття - це добре. Але Каті, як і будь-якій іншій дитині, потрібний стимул, потрібні постійні змагання, адже результати зростають щодня. Дитина росте, розвивається і вона повинна бачити результат своєї праці. У нас все так, як, наприклад, у школі: дитина, написавши контрольну роботу, чекає на оцінку. 

Зараз найвищий рівень для Каті – це обласні змагання, участь в яких ми можемо взяти лише двічі на рік і побачити результати. Якби вона вже виступала на змаганнях вищого рівня їй було б цікавіше та простіше. Як тренер, я переживаю за неї і з нетерпінням чекаю часу, коли ми матимемо змогу вийти на широку спортивну арену, відчути смак боротьби. У її віковій категорії рівних Каті немає. Тому для того, щоб був ріст, потрібна конкуренція та вихід на більш широкі простори. Я вірю в цю дитину. У неї великий потенціал.

«ШВ»: Як Катя потрапила до вас секцію?

Тетяна Ахмамєтєва: Катю, насправді, привів мій чоловік – Андрій Андрущенко, який, до речі, є випускником ЗОШ №10. Зараз Катя скромна така. Але насправді у ній живе дві людини: вона дуже активна зі своїми однолітками і дуже скромна та тиха, коли спілкується  зі старшими людьми. Андрій побачив її у дворі – активну, веселу, спортивну і запросив у спортзал школи. Вона прийшла і залишилась.

«ШВ»: У своєму спортивну житті ви досягли уже багатьох перемог. Чого б хотілось досягти ще у спорті та особистому житті?

Тетяна Ахмамєтєва: У нас вид спорту не олімпійський. Найвищі змагання –Всесвітні Ігри. Це аналог олімпійських ігор, але для не олімпійських видів спорту. Вони проходять наступного року після олімпійських ігор. Вже одного разу я їздила на Всесвітні Ігри. Це було 2009 року. Але так склалося, що я не змогла вийти у трійку призерів. Саме Всесвітні Ігри для мене – остання вершина, яку потрібно підкорити. У 2013 будуть наступні ігри. Дай Бог там гарно виступити і тоді, я думаю, що зможу вже більше приділити уваги сім’ї. Не знаю ще чи назавжди піду з цього виду спорту, ще не впевнена, а з тренерською діяльністю продовжу. Можливо після того, як заведемо дитину, зможу повернутись у спорт, адже він дуже «затягує» і зараз важко щось сказати.

Олена Козлова: Я приєднуюсь до слів своєї колеги. Ми зараз насправді готуємось до Всесвітніх Ігор. І це дійсно найважливіші змагання. Ми з колегою досягли багатьох речей, але немає межі досконалості. Ми удосконалюємось щоразу, щось вносимо нове, стаємо сильнішими, пізнаємо, адже місце для відкриттів є завжди. Є цілі, як ми уже сказали і дай Бог щоб усе склалося.

«ШВ»: Ваші побажання нашим читачам.

Тетяна Ахмамєтєва: В першу чергу – здоров’я. Адже здоров’я це основа, це те, без чого не буде успіхів ні у спорті, ні у житті; це те, без чого людське щастя неможливе. Скільки б ти не був успішним, але без здоров’я все це нічого не варте. Усім наполегливості у досягненні поставленої мети і… щастя, справжнього людського щастя, віднайдіть себе, свою сферу життя.

Олена Козлова: Не боятися! Це – головне. Пробувати себе проявляти, адже у кожній людині є закладений богом талант. Просто не кожен має сміливість його відкривати. Можливо його відкриє і не сама людина, а хтось інший. Так, наприклад, як і у нашому виді спорту, нам допоміг відкрити свій талант наш тренер. Важливо наполегливо йти до мети, прокладати свій шлях і знайти своє місце у житті. Здоров’я, натхнення і у вас все вийде. Найголовніше – бажання.

Текст та фото: Андрій Павловський

Інтерв’ю: Олександра Хітрова, Віта Гаврілова, 
кореспонденти “Шкільного вісника”