На острові Робінзона

Одного літнього спекотного дня у своїх мріях я вирушила на острів Робінзона Крузо й одразу помандрувала на його «дачу».

Невеличка хатинка сховалась за великими лимонними деревами. Трішки далі пасуться кози з козенятами, безтурботно їдять травичку і говорять про щось своє. Так тихо і спокійно, тільки чути чудесний спів пташок. На моє плече сів казковий папуга Робінзона. Я його нагодувала виноградом, а він повів мене далі в гущавину острова.

Я зупинилась біля маленького потічка щоб втамувати спрагу. Чудесна місцина відкрилась моїм очам - світла галявина, м’яка, прохолодна травичка, пальма, на якій сидить мавпочка і грається кокосом, дерева з незвичними фруктами, різнокольорові птахи зачарували мене.

Несподівано розпочався дощ і мені довелося повернутись додому. Як жаль, що ця подорож так швидко скінчилась, але я дізналась про цей острів дуже багато, ця пригода була надзвичайна і незабутня і я вирішила, що ще колись сюди повернусь…

Текст: Яніна Степчук | Ілюстрація: http://uastudent.com